невиправність
НЕВИПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до невипра́вний.
Він відчув тоді всю непохитність, незмінність, невиправність колишніх дій, навіть думок, бажань, що лягають підґрунтям майбутньому, ховаючи в собі можливість землетрусів (Г. Косинка).
Словник української мови (СУМ-20)