невиправно
НЕВИПРА́ВНО.
Присл. до невипра́вний.
Письменницька діяльність юнака [Валер'яна Підмогильного], що обірвалась невиправно рано – коли йому не було і 40 (з наук.-попул. літ.);
Боротьба за ринок книги, яка у розвинених країнах світу позиціонується найперш як духовний і лише потім як матеріальний продукт, точиться не лише у суто бізнесовій, а й в ідеологічній площині. Під цим передусім розуміємо мовне питання, що невиправно муляє при нашій ході (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)