невиробленість
НЕВИ́РОБЛЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до неви́роблений.
Невиробленість правописних норм;
Костомаров писав, що за вічової доби ціле руське життя відзначалося крайньою невиразністю, неточністю й невиробленістю форм, що тут, як в хаосі, можна відшукати зародки і федерації, і республіки, і монархії (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)