невиробленість

НЕВИ́РОБЛЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неви́роблений.

У мові художніх творів Нечуя-Левицького знаходимо значну кількість російських слів як стилістично нейтральних, що вводились в українську літературну мову в зв’язку з невиробленістю її норм на той час, так і російських запозичень, стилістично забарвлених (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 448).

Значення в інших словниках

1. невиробленість — неви́робленість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. невиробленість — -ності, ж. Абстр. ім. до невироблений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невиробленість — НЕВИ́РОБЛЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неви́роблений. Невиробленість правописних норм; Костомаров писав, що за вічової доби ціле руське життя відзначалося крайньою невиразністю, неточністю й невиробленістю форм, що тут, як в хаосі...  Словник української мови у 20 томах