невиспаний
НЕВИ́СПАНИЙ, а, е.
Який не виспався, мало спав.
На ранок Маруся встала з важкою головою, невиспана, невдоволена (С. Добровольський);
З'явився попутник – старшина надстрокової служби, невиспаний, бо дві доби .. куняв на вокзалі (Ю. Щербак);
// Який виражає стан людини, яка не виспалася.
Ішли [женці] в поле до схід сонця, спотикаючись, роздирали кулаками невиспані очі, згинались од холоду (С. Васильченко);
З приміщення вискочив лейтенант із жовтим невиспаним лицем і червоними очима (Григорій Тютюнник);
* Образно. Ледь-ледь перебирає листя одинокої берези на околиці лісу невиспаний вітерець (В. Бабляк);
// Протягом якого не виспався хто-небудь (про ніч, годину і т. ін.).
Голова [у Дорка] була трохи тяжка, і ціле тіло було ліниве. От тобі приємності невиспаної ночі! (О. Маковей);
І ти йому звичаєм кажеш жіночим Про щиру свою і глибоку турботу, Суворе терпіння, невиспані ночі (М. Пригара).
Словник української мови (СУМ-20)