невиспаний
НЕВИ́СПАНИЙ (який виражає стан людини, що не виспалася), БЕЗСО́ННИЙ. Кричить невиспаним голосом агроном за дверима (І. Драч); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців (О. Гончар).
СО́ННИЙ (якого хилить до сну або який не зовсім прокинувся і хоче спати), НАПІВСО́ННИЙ, СОНЛИ́ВИЙ, НЕВИ́СПАНИЙ. — Татку, татку, хтось тарабанить у вікно, — тремтить біля сонного батька дівча років десяти (М. Стельмах); Ще напівсонний схоплюється Кость з ліжка (О. Донченко); Після вечері посадила Явдоха Павла на покуті, вимитого, чистого і сонливого (Григорій Тютюнник); Іванко, хоть невиспаний, встав, умився (І. Франко).
Словник синонімів української мови