невичерпний

НЕВИЧЕ́РПНИЙ, а, е.

Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін.

Це [Карпати] край невичерпних природних багатств і квітучих садів (І. Цюпа);

Він Славчук мав завжди напохваті кілька веселих анекдотів, у нього, здавалося, був невичерпний запас всяких цікавих історій (С. Голованівський);

// Дуже великий, незмірний; безмежний.

Між залпами зникли паузи .. Удар близької блискавиці, гаряче хурчання чавунних злитків угорі, і знову невичерпне виття, виття, виття... (О. Гончар);

Хай попереду смуток невичерпний – для нього – знов бої, для мене – дні тривог... Сьогодні нам обом сміється сонце серпня, коли по ріднім місті ми йдемо удвох (Н. Забіла).

Значення в інших словниках

1. невичерпний — невиче́рпний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невичерпний — Невичерпаний, не зглибимий; (- енергію) незмірний; (- джерело) безденний.  Словник синонімів Караванського
3. невичерпний — -а, -е. Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін. || Дуже великий, незмірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невичерпний — НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (про наявність чого-небудь десь — дуже великий щодо кількості; перен. про фізичні або духовні сили, можливості тощо — якому немає меж), БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕВИЧЕ́РПНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗГЛИБИ́МИЙ, ШИРО́КИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ...  Словник синонімів української мови
5. невичерпний — НЕВИЧЕ́РПНИЙ, а, е. Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін. У вікна щедро лилося сонце, на столі все вилискувало золотом і самоцвітами, ніби наочно підкреслюючи невичерпні багатства Росії (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах