невичерпний

НЕВИЧЕ́РПНИЙ, а, е. Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін.

У вікна щедро лилося сонце, на столі все вилискувало золотом і самоцвітами, ніби наочно підкреслюючи невичерпні багатства Росії (Кочура, Зол. грамота, 1960, 69);

// Дуже великий, незмірний.

Енергія Леніна була справді невичерпна (Біогр. Леніна, 1955, 163);

Ми повертались на Україну сповнені невичерпної наснаги до праці й боротьби (Літ. Укр., 28. XII 1962, 1).

Значення в інших словниках

1. невичерпний — невиче́рпний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невичерпний — Невичерпаний, не зглибимий; (- енергію) незмірний; (- джерело) безденний.  Словник синонімів Караванського
3. невичерпний — -а, -е. Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін. || Дуже великий, незмірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невичерпний — НЕВИЧЕ́РПНИЙ, а, е. Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін. Це [Карпати] край невичерпних природних багатств і квітучих садів (І.  Словник української мови у 20 томах
5. невичерпний — НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (про наявність чого-небудь десь — дуже великий щодо кількості; перен. про фізичні або духовні сили, можливості тощо — якому немає меж), БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕВИЧЕ́РПНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗГЛИБИ́МИЙ, ШИРО́КИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ...  Словник синонімів української мови