невичерпаний
НЕВИ́ЧЕРПАНИЙ, а, е. Якого не витратили, не використали, який не може вичерпатися.
В невеликих чорних очах горіли іскорки великої, невичерпаної енергії (Фр., II, 1950, 238);
Казкові рисунки килимів, вікові смереки чорні в тінях, невичерпане багатство всяких ягід, овочів, стручків, і все те червоніє, синіє, зеленіє, жовтіє (Хотк., II, 1966, 143).
Словник української мови (СУМ-11)