невичерпаний
НЕВИ́ЧЕРПАНИЙ, а, е.
Якого не витратили, не використали, який не може вичерпатися.
В невеликих чорних очах горіли іскорки великої, невичерпаної енергії (І. Франко);
Мабуть, невичерпна і невичерпана, щедро вділена природою материнська її [бабусі] любов збереглася всім на добро (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)