невичавлений

НЕВИ́ЧАВЛЕНИЙ, а, е.

Якого не вичавили.

Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав'язувані, і оливою не порозм'якшувані... (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Значення в інших словниках

1. невичавлений — неви́чавлений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невичавлений — -а, -е. Якого не вичавили, не видавили.  Великий тлумачний словник сучасної мови