невихід

НЕВИ́ХІД, ходу, ч., розм.

1. Нез'явлення кого-небудь кудись.

Невихід на співанку трьох голосів вона, безсумнівно, сприйняла б як тяжку особисту образу (Ю. Смолич);

– За сьогоднішній невихід на роботу було оштрафовано зразу двадцять три чоловіка (В. Москалець);

// Заборона виходити куди-небудь, з'являтись десь.

Видали наказ про невихід на вулицю з дев'яти вечора до шести ранку (з газ.).

2. Нездійсненість виходу у світ друкованої продукції, радіо-, телепередач, сценічних робіт і т. ін.

Творча група зачитує зверенення до нового голови Держкомітету з інформполітики, де нарікає на вже дворічний невихід в ефір їхнього витвору – телесеріалу “Усмішка звіра” (із журн.).

Значення в інших словниках

1. невихід — неви́хід іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. невихід — -ходу, ч., розм. Нез'явлення когось куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невихід — НЕВИ́ХІД, ходу, ч., розм. Нез’явлення когось куди-небудь. Невихід на співанку трьох голосів вона, безсумнівно, сприйняла б як тяжку особисту образу (Смолич, Мир.., 1958, 31).  Словник української мови в 11 томах