невихід

неви́хід

-ходу, ч., розм.

Нез'явлення когось куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. невихід — неви́хід іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. невихід — НЕВИ́ХІД, ходу, ч., розм. 1. Нез'явлення кого-небудь кудись. Невихід на співанку трьох голосів вона, безсумнівно, сприйняла б як тяжку особисту образу (Ю. Смолич); – За сьогоднішній невихід на роботу було оштрафовано зразу двадцять три чоловіка (В.  Словник української мови у 20 томах
3. невихід — НЕВИ́ХІД, ходу, ч., розм. Нез’явлення когось куди-небудь. Невихід на співанку трьох голосів вона, безсумнівно, сприйняла б як тяжку особисту образу (Смолич, Мир.., 1958, 31).  Словник української мови в 11 томах