невластивий
НЕВЛАСТИ́ВИЙ, а, е, кому, чому.
Не характерний для кого-,чого-небудь, не притаманний комусь, чомусь.
Денис заговорив до Черниша з якоюсь, невластивою йому раніше, інтимністю в голосі (О. Гончар);
Сержант чомусь уже кілька годин зберігав невластиве йому мовчання (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)