Словник української мови у 20 томах

невластивий

НЕВЛАСТИ́ВИЙ, а, е, кому, чому.

Не характерний для кого-,чого-небудь, не притаманний комусь, чомусь.

Денис заговорив до Черниша з якоюсь, невластивою йому раніше, інтимністю в голосі (О. Гончар);

Сержант чомусь уже кілька годин зберігав невластиве йому мовчання (С. Журахович).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. невластивий — невласти́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. невластивий — -а, -е, кому, чому. Не характерний для кого-, чого-небудь, не притаманний кому-, чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невластивий — НЕВЛАСТИ́ВИЙ, а, е, кому, чому. Не характерний для кого-,чого-небудь, не притаманний кому,-чому-небудь. Денис заговорив до Черниша з якоюсь, невластивою йому раніше, інтимністю в голосі (Гончар, III, 1959, 131)...  Словник української мови в 11 томах