невлучний

НЕВЛУ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який не може безпомилково попадати в ціль.

– Еге, не дістанете! Еге, не влучите! Невлучна в вас рука (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Який нечітко, неточно розкриває, відбиває сутність чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. невлучний — невлу́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невлучний — -а, -е. Який не може безпомилково влучити в ціль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невлучний — НЕВЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який не може безпомилково попадати в ціль. — Еге, не дістанете! Еге, не влучите! Невлучна в вас рука (Н.-Лев., III, 1956, 202).  Словник української мови в 11 томах