невлучний
НЕВЛУ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який не може безпомилково попадати в ціль.
– Еге, не дістанете! Еге, не влучите! Невлучна в вас рука (І. Нечуй-Левицький).
2. перен. Який нечітко, неточно розкриває, відбиває сутність чого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невлучний — невлу́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- невлучний — -а, -е. Який не може безпомилково влучити в ціль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невлучний — НЕВЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який не може безпомилково попадати в ціль. — Еге, не дістанете! Еге, не влучите! Невлучна в вас рука (Н.-Лев., III, 1956, 202). Словник української мови в 11 томах