1. Словник української мови в 11 томах

невлучний

НЕВЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який не може безпомилково попадати в ціль.

— Еге, не дістанете! Еге, не влучите! Невлучна в вас рука (Н.-Лев., III, 1956, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невлучний — невлу́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невлучний — -а, -е. Який не може безпомилково влучити в ціль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невлучний — НЕВЛУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який не може безпомилково попадати в ціль. – Еге, не дістанете! Еге, не влучите! Невлучна в вас рука (І. Нечуй-Левицький). 2. перен. Який нечітко, неточно розкриває, відбиває сутність чого-небудь. Словник української мови у 20 томах