Словник української мови у 20 томах

невмотивований

НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕУМОТИВО́ВАНИЙ, а, е.

Який не має достатніх доводів, підстав, обґрунтування.

– А щодо твого неумотивованого підозріння, що він говорить мені компліменти про мій вигляд, впевняю тебе, що він не говорив мені ані півсловечком чогось подібного (О. Кобилянська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. невмотивований — невмотиво́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. невмотивований — неумотивований, -а, -е. Який не має доводів, обґрунтування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невмотивований — БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно...  Словник синонімів української мови
  4. невмотивований — НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕУМОТИВО́ВАНИЙ, а, е. Який не має доводів, обгрунтування. Висновок експерта може бути відхилений судом.., коли він є голослівним, невмотивованим (Рад.  Словник української мови в 11 томах