невмотивований
НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕУМОТИВО́ВАНИЙ, а, е.
Який не має достатніх доводів, підстав, обґрунтування.
– А щодо твого неумотивованого підозріння, що він говорить мені компліменти про мій вигляд, впевняю тебе, що він не говорив мені ані півсловечком чогось подібного (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)