невмотивований

НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕУМОТИВО́ВАНИЙ, а, е. Який не має доводів, обгрунтування.

Висновок експерта може бути відхилений судом.., коли він є голослівним, невмотивованим (Рад. право, 2, 1960, 104);

— А щодо твого неумотивованого підозріння, що він говорить мені компліменти про мій вигляд, впевняю тебе, що він не говорив мені ані півсловечком чогось подібного (Коб., II, 1956, 350).

Значення в інших словниках

1. невмотивований — невмотиво́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невмотивований — неумотивований, -а, -е. Який не має доводів, обґрунтування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невмотивований — НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕУМОТИВО́ВАНИЙ, а, е. Який не має достатніх доводів, підстав, обґрунтування. – А щодо твого неумотивованого підозріння, що він говорить мені компліменти про мій вигляд, впевняю тебе, що він не говорив мені ані півсловечком чогось подібного (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
4. невмотивований — БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно...  Словник синонімів української мови