невпорядкований

НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Позбавлений упорядкованості, необхідних зручностей.

Вінниця була тихим повітовим містом, запустілим і невпорядкованим (І. Цюпа);

// Не доведений до ладу.

Невпорядкований, відірваний від міста чималим вигоном, гай мало притягував “чисту” публіку (С. Добровольський);

Видно, були зруйновані мало не всі будинки [вулиці] .. Невпорядкована, як видно, і нумерація будинків (А. Головко).

2. Позбавлений порядку, системи; хаотичний, безсистемний.

Тепер вони тут сидять, у книжках риються, всю велику .. невпорядковану бібліотеку .. перевертають та шукають, що кому потрібно (Леся Українка);

По його [хлопчині] голові бродили інші гадки, страшні, непевні, невпорядковані, тривожні (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. невпорядкований — (який не є організований) безладний, безсистемний, (позбавлений чіткості) сумбурний, плутаний, (про мовлення) незв'язний, розкиданий.  Словник синонімів Полюги
2. невпорядкований — невпорядко́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. невпорядкований — -а, -е. 1》 Позбавлений упорядкованості, необхідних зручностей. 2》 Позбавлений порядку, системи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невпорядкований — БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. невпорядкований — НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Позбавлений упорядкованості, необхідних зручностей. До революції воно [село] мало жалюгідний вигляд: старі, похилі хати, невпорядковані вулиці (Колг. Укр., 11, 1957, 14); // Не доведений до ладу.  Словник української мови в 11 томах