невпорядкований
НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Позбавлений упорядкованості, необхідних зручностей.
До революції воно [село] мало жалюгідний вигляд: старі, похилі хати, невпорядковані вулиці (Колг. Укр., 11, 1957, 14);
// Не доведений до ладу.
Невпорядкований, відірваний від міста чималим вигоном, гай мало притягував "чисту" публіку (Добр., Ол. солдатики, 1961, 108).
2. Позбавлений порядку, системи.
Найперше прочитав Давид — "Як нам із землею бути?" — це коротенька спроба розв’язати найболючіше питання обухівське — невпорядковане землекористування (Головко, II, 1957, 131).
Словник української мови (СУМ-11)