невпізнанний
НЕВПІЗНА́ННИЙ, а, е.
Який настільки змінився, що його важко або зовсім неможливо пізнати.
Школо моя! Радість моя! Невпізнанною зробили тебе роки, пошарпали тееб негоди, покалічили ворожі снаряди (Ю. Збанацький);
Він з народженням дочки став просто невпізнанний, став говіркіший, привітніший, не такий категоричний в усьому, як досі (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)