Словник української мови у 20 томах

невручення

НЕВРУ́ЧЕННЯ, я, с.

Нездійснення, відсутність вручення чого-небудь комусь.

За затримку передавання телеграми, що призвело до її невручення або до несвоєчасного вручення, – штраф у розмірі 50 відсотків вартості оплаченої послуги (з мови документів).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. невручення — невру́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови