невручення
НЕВРУ́ЧЕННЯ, я, с.
Нездійснення, відсутність вручення чого-небудь комусь.
За затримку передавання телеграми, що призвело до її невручення або до несвоєчасного вручення, – штраф у розмірі 50 відсотків вартості оплаченої послуги (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невручення — невру́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови