невручення

невру́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невручення — НЕВРУ́ЧЕННЯ, я, с. Нездійснення, відсутність вручення чого-небудь комусь. За затримку передавання телеграми, що призвело до її невручення або до несвоєчасного вручення, – штраф у розмірі 50 відсотків вартості оплаченої послуги (з мови документів). Словник української мови у 20 томах