неврівноваженість

НЕВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. неврівнова́жений.

Барабашева неврівноваженість вабила її.., але про нього вона намагається тепер не думати (Л. Смілянський);

– Найбільше турбує мене в Кульбаці саме оця різка дисгармонія його душевного ладу, раптові спалахи, крайня неврівноваженість... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. неврівноваженість — неврівнова́женість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. неврівноваженість — -ності, ж. Властивість за знач. неврівноважений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неврівноваженість — НЕВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Власт. за знач. неврівнова́жений. Барабашева неврівноваженість вабила її.., але про нього вона намагається тепер не думати (Сміл., Зустрічі, 1936, 116).  Словник української мови в 11 томах