неврівноваженість

НЕВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Власт. за знач. неврівнова́жений.

Барабашева неврівноваженість вабила її.., але про нього вона намагається тепер не думати (Сміл., Зустрічі, 1936, 116).

Значення в інших словниках

1. неврівноваженість — неврівнова́женість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. неврівноваженість — -ності, ж. Властивість за знач. неврівноважений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неврівноваженість — НЕВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. неврівнова́жений. Барабашева неврівноваженість вабила її.., але про нього вона намагається тепер не думати (Л.  Словник української мови у 20 томах