неврівноважений

НЕВРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е. Який не має душевної рівноваги, легко піддається чужим впливам; психічно нестійкий.

Петрик змалку звик до неврівноваженого, але доброго Кандиби, вважаючи його своїм батьком (Дмит., Розлука, 1957, 150);

Мої сини, як зима і весна. Старший — меткий і проворний, як задерикуватий зимовий день. Молодший — неврівноважений, як весняна повінь (Ю. Янов., II, 1958, 165).

Значення в інших словниках

1. неврівноважений — (який не вміє володіти собою) невитриманий, нестримний, нестриманий, розм. нездержливий.  Словник синонімів Полюги
2. неврівноважений — неврівнова́жений прикметник  Орфографічний словник української мови
3. неврівноважений — Незбалянсований; (хто) ЗАПАЛЬНИЙ; і. НЕВРІВНОВАЖЕНІСТЬ, дисбалянс.  Словник синонімів Караванського
4. неврівноважений — див. бешкетник  Словник синонімів Вусика
5. неврівноважений — -а, -е. Який не має душевної рівноваги, легко піддається чужим впливам; психічно нестійкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. неврівноважений — НЕВРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е. Який не вміє володіти собою, поводити себе врівноважено; нестриманий. Після її Ольги смерті Римар почав палити люльку, став нервовий, якийсь неврівноважений (П.  Словник української мови у 20 томах
7. неврівноважений — НЕПОСТІ́ЙНИЙ (який часто змінює свої звички, погляди, настрій і т. ін.), НЕСТА́ЛИЙ, НЕВРІВНОВА́ЖЕНИЙ, НЕРІ́ВНИЙ (який не має душевної рівноваги, впадає в крайнощі). Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то нове якесь захоплення (О.  Словник синонімів української мови