неврівноважений

НЕПОСТІ́ЙНИЙ (який часто змінює свої звички, погляди, настрій і т. ін.), НЕСТА́ЛИЙ, НЕВРІВНОВА́ЖЕНИЙ, НЕРІ́ВНИЙ (який не має душевної рівноваги, впадає в крайнощі). Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то нове якесь захоплення (О. Донченко); — Се чоловік неспокійний і несталий, натура бунтівнича (І. Франко); Мої сини — як зима і весна. Старший — меткий і проворний, як задерикуватий зимовий день. Молодший — неврівноважений, як весняна повінь (Ю. Яновський); — Ти пробач.., Я з тобою і нерівний, і розкиданий (В. Еллан). — Пор. 2. нестійки́й.

Значення в інших словниках

1. неврівноважений — (який не вміє володіти собою) невитриманий, нестримний, нестриманий, розм. нездержливий.  Словник синонімів Полюги
2. неврівноважений — неврівнова́жений прикметник  Орфографічний словник української мови
3. неврівноважений — Незбалянсований; (хто) ЗАПАЛЬНИЙ; і. НЕВРІВНОВАЖЕНІСТЬ, дисбалянс.  Словник синонімів Караванського
4. неврівноважений — див. бешкетник  Словник синонімів Вусика
5. неврівноважений — -а, -е. Який не має душевної рівноваги, легко піддається чужим впливам; психічно нестійкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. неврівноважений — НЕВРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е. Який не вміє володіти собою, поводити себе врівноважено; нестриманий. Після її Ольги смерті Римар почав палити люльку, став нервовий, якийсь неврівноважений (П.  Словник української мови у 20 томах
7. неврівноважений — НЕВРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е. Який не має душевної рівноваги, легко піддається чужим впливам; психічно нестійкий. Петрик змалку звик до неврівноваженого, але доброго Кандиби, вважаючи його своїм батьком (Дмит., Розлука, 1957, 150); Мої сини, як зима і весна.  Словник української мови в 11 томах