Словник української мови у 20 томах

невстидливий

НЕВСТИ́ДЛИ́ВИЙ, а, е, заст.

Безсоромний (про людину).

А ти, Єво, невстидлива! (Сл. Б. Грінченка);

Звідти, з багн [багон] магнатських, і вона [графиня] Випливла, вродлива.., Невстидливим чаром чарівна (М. Бажан);

// Власт. такій людині.

– А я чумак невстидливий (з легенди).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. невстидливий — див. нахабний  Словник синонімів Вусика
  2. невстидливий — -а, -е, заст. Безсоромний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невстидливий — НЕВСТИ́ДЛИ́ВИЙ, а, е, заст. Безсоромний. Звідти, з багн магнатських, і вона [графиня] Випливла, вродлива.., Невстидливим чаром чарівна (Бажан, Роки, 1957, 273).  Словник української мови в 11 томах
  4. невстидливий — Невсти́дли́вий, -а, -е Не стыдливый. А ти, Єво невстидлива! Гол. IV. 522.  Словник української мови Грінченка