невтертий
НЕВТЕ́РТИЙ, НЕУТЕ́РТИЙ, а, е.
1. Якого не витер хто-небудь; мокрий.
Пика йому [дідусеві] невмита, волосся розкудовчене, ніс невтертий, слина з рота так і б'є, аж запінився по усій бороді (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. Ще не наїжджений, не вторований ким-небудь (про дорогу, шлях).
* Образно. Ти – як зірочка зійшла над моєю задуреною головою – і освітила мені темну стежку, мій неутертий шлях!.. (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)