невтихаючий

НЕВТИХА́ЮЧИЙ, а, е.

Який постійно діє, виявляється і т. ін., не проходить, не втихає.

Розум стуманів Од невтихаючого горя (Б. Грінченко);

Вітер. Невтихаючим потоком стрімко несеться при землі його незрима буйна сила (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. невтихаючий — невтиха́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невтихаючий — -а, -е. Який постійно діє, проявляється і т. ін. Невтихаючий біль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невтихаючий — НЕОСЛА́БНИЙ (який проходить, відбувається, триває без ослаблення, не зменшує сили свого вияву), НЕПОСЛА́БНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙ, НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВТИХА́ЮЧИЙ, НЕВТИ́ШНИЙ (про якийсь процес, природне явище...  Словник синонімів української мови
4. невтихаючий — НЕВТИХА́ЮЧИЙ, а, е. Який постійно діє, проявляється і т. ін. Розум стуманів Од невтихаючого горя (Гр., І, 1963, 53); Вітер. Невтихаючим потоком стрімко несеться при землі його незрима буйна сила (Вол., Сади.., 1950, 3).  Словник української мови в 11 томах