невтоленний
НЕВТОЛЕ́ННИЙ, НЕУТОЛЕ́ННИЙ, а, е.
Те саме, що невтоли́мий.
Стояв старий біля мартена, Немов на вахті при вогні, І сила праці невтоленна Кипіла в серці, в глибині (Я. Шпорта);
І встав народ, як грізний лев, Як невтоленний гнів! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)