невтоленний
НЕВТОЛЕ́ННИЙ, НЕУТОЛЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що невтоли́мий.
Стояв старий біля мартена, Немов на вахті при вогні, І сила праці невтоленна Кипіла в серці, в глибині (Шпорта, Вибр., 1958, 211);
Лікуватимеш свої пекучі рани І втишуватимеш неутоленний біль Не день ти і не два, о краю мій коханий! (Рильський, Поеми, 1957, 227).
Словник української мови (СУМ-11)