невтишний
НЕВТИ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що невтиши́мий.
Тільки червоні випіки рум’янцю на її смаглюватих щоках свідчили про невтишні бурі, які бушували в Лялинім серці (Загреб., Спека, 1961, 276).
Словник української мови (СУМ-11)НЕВТИ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що невтиши́мий.
Тільки червоні випіки рум’янцю на її смаглюватих щоках свідчили про невтишні бурі, які бушували в Лялинім серці (Загреб., Спека, 1961, 276).
Словник української мови (СУМ-11)