невтомленний

НЕВТОМЛЕ́ННИЙ, а, е.

Який не втомлюється.

Вже сонце пішло за київські гори на захід, а невтомленні сестри все гомоніли, сперечались та все ділились (І. Нечуй-Левицький);

І хліб лежить перед тобою, Що невтомленною рукою В змаганні з тугою-бідою Солдатка сіяла й пекла (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. невтомленний — (з неослабленою силою вияву) невсипущий, неослабний, непогамовний, (часто зі шумом) безперервний, (про увагу) невідривний.  Словник синонімів Полюги
2. невтомленний — невтомле́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. невтомленний — -а, -е. Який не втомлюється.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невтомленний — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (про дії, прагнення і т. ін. — який здійснюється з виявом завзяття, стійкості тощо); УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) (який здійснюється з наполегливістю й вимагає тривалих зусиль); НЕВТО́МНИЙ, НЕВТОМЛЕ́ННИЙ рідше...  Словник синонімів української мови
5. невтомленний — НЕВТОМЛЕ́ННИЙ, а, е. Який не втомлюється. Вже сонце пішло за київські гори на захід, а невтомленні сестри все гомоніли, сперечались та все ділились (Н.-Лев., І, 1956, 398); І хліб лежить перед тобою, Що невтомленною рукою В змаганні з тугою-бідою Солдатка сіяла й пекла (Рильський, II, 1960, 261).  Словник української мови в 11 томах