невтомний
НЕВТО́МНИЙ, НЕУТО́МНИЙ, а, е.
1. на що, у чому і без дод. Який не знає, не відчуває втоми; роботящий.
Та такий з його [нього] косар: такий жвавий, такий робочий – невтомний! (Панас Мирний);
[Мелашка:] Я не втомилась ще; як треба кому у чім задопомогти, то я на ту добу роблюсь невтомною (М. Кропивницький);
В труді неутомний і здатний до всього – Ведучий в районі Петро-тракторист! (С. Олійник);
На своїх маленьких, але жилавих і невтомних конях печеніги хмарою пересувались в полі, де не було доріг (С. Скляренко);
// Власт. такій людині.
В нашрму селі Ялиці Всі дівчата чарівниці, – Бо невтомні мають руки, Ще й завзяті до науки (С. Воскрекасенко);
Цей виноградник – гордощі киян: Тут приморозки боре і туман Людини впертої невтомний розум, Що кинув виклик бурям і морозам (М. Рильський);
// Пристрасний, завзятий.
Він був невтомним творцем театру для народу (з мемуарної літ.);
Серед усіх виділяється клоун-акробат Марко Баніт, артист багатожанровий, красивий у роботі, невтомний на веселі вигадки (Д. Ткач).
2. Який здійснюється, робиться, виконується і т. ін. з наполегливістю, завзяттям, ретельністю тощо.
Лиш одно не змінилося [в житті Германа] до остатніх днів- невтомна погоня за капіталом, за багатством (І. Франко);
Уся його [М. Драгоманова] діяльність була одною великою проповіддю невтомної праці для добра і розвитку нашого народу (М. Коцюбинський);
Життєвий і творчий шлях М. Коцюбинського – це шлях невтомних шукань нових художніх форм і засобів вираження, шлях великих мистецьких відкриттів (з наук.-попул. літ.).
3. перен. Який не послаблюється; невпинний, постійний.
Любили її всі за добре серце, за незлобивість, за сміх дзвінкий, невтомні жарти й веселу вдачу (А. Шиян);
Ось дочка уже ходить – тупотить ноженятами, і прудкі очиці її сповнені невтомної цікавості до всього живого та неживого (А. Дімаров);
// Який діє, працює і т. ін. безупинно, не перестаючи.
Невтомні трактори снували впоперек масного й пухкого поля, як човники на ткацькому верстаті (Ю. Яновський);
Внизу за балкою гриміли невтомні оркестри, веселилися тисячі харків'ян (О. Гончар);
В усі кінці країни ідуть по рейках поїзди, невтомні, безупинні (Н. Забіла).
Словник української мови (СУМ-20)