невтомний
НЕВТО́МНИЙ, НЕУТО́МНИЙ, а, е.
1. на що, у чому і без дод. Який не знає, не відчуває втоми; роботящий.
Та такий з його [нього] косар: такий жвавий, такий робочий – невтомний! (Панас Мирний);
[Мелашка:] Я не втомилась ще; як треба кому у чім задопомогти, то я на ту добу роблюсь невтомною (М. Кропивницький);
В труді неутомний і здатний до всього – Ведучий в районі Петро-тракторист! (С. Олійник);
На своїх маленьких, але жилавих і невтомних конях печеніги хмарою пересувались в полі, де не було доріг (С. Скляренко);
// Власт. такій людині.
В нашрму селі Ялиці Всі дівчата чарівниці, – Бо невтомні мають руки, Ще й завзяті до науки (С. Воскрекасенко);
Цей виноградник – гордощі киян: Тут приморозки боре і туман Людини впертої невтомний розум, Що кинув виклик бурям і морозам (М. Рильський);
// Пристрасний, завзятий.
Він був невтомним творцем театру для народу (з мемуарної літ.);
Серед усіх виділяється клоун-акробат Марко Баніт, артист багатожанровий, красивий у роботі, невтомний на веселі вигадки (Д. Ткач).
2. Який здійснюється, робиться, виконується і т. ін. з наполегливістю, завзяттям, ретельністю тощо.
Лиш одно не змінилося [в житті Германа] до остатніх днів- невтомна погоня за капіталом, за багатством (І. Франко);
Уся його [М. Драгоманова] діяльність була одною великою проповіддю невтомної праці для добра і розвитку нашого народу (М. Коцюбинський);
Життєвий і творчий шлях М. Коцюбинського – це шлях невтомних шукань нових художніх форм і засобів вираження, шлях великих мистецьких відкриттів (з наук.-попул. літ.).
3. перен. Який не послаблюється; невпинний, постійний.
Любили її всі за добре серце, за незлобивість, за сміх дзвінкий, невтомні жарти й веселу вдачу (А. Шиян);
Ось дочка уже ходить – тупотить ноженятами, і прудкі очиці її сповнені невтомної цікавості до всього живого та неживого (А. Дімаров);
// Який діє, працює і т. ін. безупинно, не перестаючи.
Невтомні трактори снували впоперек масного й пухкого поля, як човники на ткацькому верстаті (Ю. Яновський);
Внизу за балкою гриміли невтомні оркестри, веселилися тисячі харків'ян (О. Гончар);
В усі кінці країни ідуть по рейках поїзди, невтомні, безупинні (Н. Забіла).
Значення в інших словниках
- невтомний — (який не знає втоми) невсипущий, розм. невгамовний. Словник синонімів Полюги
- невтомний — невто́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- невтомний — Невтомленний, безутомний, НЕВСИПУЩИЙ; (творець) пристрасний, палкий, завзятий; (пошук) наполегливий, невідступний, невпинний, постійний. Словник синонімів Караванського
- невтомний — див. активний; роботящий Словник синонімів Вусика
- невтомний — неутомний, -а, -е. 1》 без додатка і на що, у чому. Який не знає, не відчуває втоми. || Пристрасний, завзятий. 2》 Який характеризується наполегливістю, завзяттям, ретельністю і т. ін. 3》 Який не послаблюється; невпинний, постійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невтомний — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- невтомний — Невто́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невтомний — НЕВТО́МНИЙ, НЕУТО́МНИЙ, а, е. 1. без додатка і на що, у чому. Який не знає, не відчуває втоми. Та такий з його косар: такий жвавий, такий робочий — невтомний!... Словник української мови в 11 томах
- невтомний — Невто́мний, -а, -е Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний. Мир. ХРВ. 14. Словник української мови Грінченка