1. Словник української мови в 11 томах

невтомний

НЕВТО́МНИЙ, НЕУТО́МНИЙ, а, е.

1. без додатка і на що, у чому. Який не знає, не відчуває втоми.

Та такий з його косар: такий жвавий, такий робочий — невтомний! (Мирний, II, 1954, 39);

В труді неутомний і здатний до всього — Ведучий в районі Петро-тракторист! (С. Ол., Вибр., 1959, 76);

І нема таких, як наші, Пасовищ, і нив, і лук, Як в Ангеліної Паші, — Золотих, невтомних рук (Уп., Про Донбас, 1950, 22);

// Пристрасний, завзятий.

Він був невтомним творцем театру для народу (Збірник про Кроп., 1955, 80);

Серед усіх виділяється клоун-акробат Марко Баніт, артист багатожанровий, красивий у роботі, невтомний на веселі вигадки (Ткач, Арена, 1960, 101).

2. Який характеризується наполегливістю, завзяттям, ретельністю і т. ін.

Лиш одно не змінилося [в житті Германа] до остатніх днів— невтомна погоня за капіталом, за багатством (Фр., VIII, 1952, 381);

Уся його [М. Драгоманова] діяльність була одною великою проповіддю невтомної праці для добра і розвитку нашого народу (Коцюб., III, 1956, 31);

В невтомній творчості тривожній Верстаючи прекрасний шлях, Московський світиться, Художній [Академічний театр] Алмазом у людських серцях (Рильський, III, 1901, 16).

3. Який не послаблюється; невпинний, постійний.

Любили її всі за добре серце, за незлобивість, за сміх дзвінкий, невтомні жарти й веселу вдачу (Шиян, Баланда, 1957, 9);

Ось дочка уже ходить — тупотить ноженятами, і прудкі очиці її сповнені невтомної цікавості до всього живого та неживого (Дім., Ідол, 1961, 93)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невтомний — (який не знає втоми) невсипущий, розм. невгамовний. Словник синонімів Полюги
  2. невтомний — невто́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. невтомний — Невтомленний, безутомний, НЕВСИПУЩИЙ; (творець) пристрасний, палкий, завзятий; (пошук) наполегливий, невідступний, невпинний, постійний. Словник синонімів Караванського
  4. невтомний — див. активний; роботящий Словник синонімів Вусика
  5. невтомний — неутомний, -а, -е. 1》 без додатка і на що, у чому. Який не знає, не відчуває втоми. || Пристрасний, завзятий. 2》 Який характеризується наполегливістю, завзяттям, ретельністю і т. ін. 3》 Який не послаблюється; невпинний, постійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. невтомний — НЕВТО́МНИЙ, НЕУТО́МНИЙ, а, е. 1. на що, у чому і без дод. Який не знає, не відчуває втоми; роботящий. Та такий з його [нього] косар: такий жвавий, такий робочий – невтомний!... Словник української мови у 20 томах
  7. невтомний — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. невтомний — Невто́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. невтомний — Невто́мний, -а, -е Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний. Мир. ХРВ. 14. Словник української мови Грінченка