невтомно
НЕВТО́МНО, НЕУТО́МНО.
Присл. до невто́мний, неуто́мний.
Він [Щепкін] невтомно працював над новими ролями, повторював старі, відшукував усе нові й нові риси й образи для їхнього втілення (О. Іваненко);
Сніг падає густо, грубими латками, потрохи скісно, але невтомно (О. Кобилянська);
Трудівниче і воїне! Діло Ти вершиш у віках святеє, – Неутомно, незборно, сміло До мети прямуй однієї (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)