невтомність
НЕВТО́МНІСТЬ, НЕУТО́МНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. невто́мний, неуто́мний.
Ользі завжди було приємно, коли хтось похвалить її працьовитість, спритність її рук, її невтомність (Ірина Вільде);
Благословенна пора молодих поривань, невтомності й дерзань! (Іван Ле);
Крізь суцільне стугоніння чути, як розмірено, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б'ють, німецькі самоходи (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)