невтомність
НЕВТО́МНІСТЬ, НЕУТО́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. невто́мний, неуто́мний.
Ользі завжди було приємно, коли хтось похвалить її працьовитість, спритність її рук, її невтомність (Вільде, На порозі, 1955, 191);
Благословенна пора молодих поривань, невтомності й дерзань! (Ле, Мої листи, 1945, 5).
Словник української мови (СУМ-11)