невтоптаний
НЕВТО́ПТАНИЙ, а, е, розм.
По якому ніхто не ходив, якого ніхто не втоптав (про дорогу, шлях і т. ін.).
Ідучи невтоптаними стежками, Марко відчув, що сніг поволі втрачає свою суху рипучість (І. Кириленко);
Під білими з червоним розписом валянками скрипів, наче крохмаль, невтоптаний сніг (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)