невторований
НЕВТОРО́ВАНИЙ, НЕУТОРО́ВАНИЙ, а, е.
По якому ніхто не ходив, не їздив, якого ніхто не втоптав, не вторував (про дорогу, шлях і т. ін.).
Геть знесилені від безкорм'я, коні ледве волочили ноги по невторованих зимових дорогах (С. Добровольський);
* Образно. Залюбки розповідав старець про своє життя, про людей, що стрівав на довгому, заплутаному і невторованому своєму шляху (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)