невтримний

НЕВТРИ́МНИЙ, а, е.

Якого не можна стримати, зупинити, припинити.

Невтримний сміх – це її прикра вада (І. Волошин);

Повноводий Славуто! Широкий Славуто! У невтримний весняний розлив Міг би ти свою хвилю на берег хлюпнути (Л. Первомайський);

Спалахують суцвіття фейєрверків, сніп кольорових іскор над юрбою. Невтримний шал веселощів і свята (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. невтримний — невтри́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невтримний — див. жвавий; непокірний  Словник синонімів Вусика
3. невтримний — -а, -е. Якого не можна стримати, заспокоїти, примусити припинити діяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невтримний — НЕСТРИ́МНИЙ (про почуття, стан, властивості тощо — нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь або такий, якого неможливо стримати чи спинити), НЕСТРИ́МАНИЙ, НЕВТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕРЖИ́МИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. невтримний — Невтри́мний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. невтримний — НЕВТРИ́МНИЙ, а, е. Якого не можна стримати, заспокоїти, примусити припинити діяти. У Валі спалахнув у очах захоплений, невтримний азарт (Вас., Вибр., 1954, 267); Невтримний сміх — це її прикра вада (Вол., Місячне срібло, 1961, 33); Повноводий Славуто!...  Словник української мови в 11 томах