Словник української мови у 20 томах

невя'зь

НЕ́ВЯ'ЗЬ, і, ж.

1. Нездійснення зв'язування.

Основними несправностями снопов'язального апарата є забивання і нев'язь (з навч. літ.).

2. Те, чого ще не зв'язали, що залишилося незв'язаним.

Обійшли ще раз Зозулі й стали. Воли випрягли, дов'язали нев'язь, а тоді на обід зійшлися, посідали коло жатки (А. Головко).

Словник української мови (СУМ-20)