невіглас

НЕВІ́ГЛАС, а, ч.

Неосвічена, незнаюча, необізнана людина; неук.

Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Олесь Досвітній);

Принципово не подає [Едгар Дега] своїх робіт у Салон, вважаючи всіх членів жюрі обивателями, невігласами і примітивами (М. Слабошпицький);

* У порівн. Йосифові відразу якось не сподобалося, як цей молокосос став повчати його, наче якогось невігласа (Ірина Вільде);

// Уживається як лайливе слово.

[Річард (дужим голосом):] Мовчіть! Мовчіть, злиденне кодло! Невігласи! Я сам іду од вас! (Леся Українка);

– Щоб ти зів'яв був, невігласе, як ота морковочка зів'яла від твоїх .. рук! (О. Довженко);

– Ти, невігласе, хоч би подивився на цю дівчину (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. невіглас — неві́глас іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. невіглас — див. НЕУК.  Словник синонімів Караванського
3. невіглас — див. неосвічений  Словник синонімів Вусика
4. невіглас — -а, ч. Неосвічена, незнаюча людина; неук. || Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. невіглас — НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
6. невіглас — Неві́глас, -са; -гласи, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. невіглас — НЕВІ́ГЛАС, а, ч. Неосвічена, незнаюча людина; неук. Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Досв.  Словник української мови в 11 томах
8. невіглас — Невіглас, -са м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431.  Словник української мови Грінченка