невіглас
НЕВІ́ГЛАС, а, ч.
Неосвічена, незнаюча, необізнана людина; неук.
Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Олесь Досвітній);
Принципово не подає [Едгар Дега] своїх робіт у Салон, вважаючи всіх членів жюрі обивателями, невігласами і примітивами (М. Слабошпицький);
* У порівн. Йосифові відразу якось не сподобалося, як цей молокосос став повчати його, наче якогось невігласа (Ірина Вільде);
// Уживається як лайливе слово.
[Річард (дужим голосом):] Мовчіть! Мовчіть, злиденне кодло! Невігласи! Я сам іду од вас! (Леся Українка);
– Щоб ти зів'яв був, невігласе, як ота морковочка зів'яла від твоїх .. рук! (О. Довженко);
– Ти, невігласе, хоч би подивився на цю дівчину (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- невіглас — неві́глас іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- невіглас — див. НЕУК. Словник синонімів Караванського
- невіглас — див. неосвічений Словник синонімів Вусика
- невіглас — -а, ч. Неосвічена, незнаюча людина; неук. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невіглас — НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
- невіглас — Неві́глас, -са; -гласи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невіглас — НЕВІ́ГЛАС, а, ч. Неосвічена, незнаюча людина; неук. Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Досв. Словник української мови в 11 томах
- невіглас — Невіглас, -са м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431. Словник української мови Грінченка