невіглас
НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм. (про людину, яка нічого не знає або не знає чого-небудь). Дурень тільки ховає зерно так, що воно проростає. Зсипають його невігласи в бочки й закопують у яму.., а за півроку воно зеленіє, як озимина (Ірина Вільде); Хай Ігор знає, що його друг не якийсь неук, а вже рік ходив до школи (О. Донченко); Він був абсолютний профан у складній теорії більярдного грання (Ю. Смолич); Хтось зашипів на нього, осік зразу: — Ех ти, темнота! Не в грошах діло (В. Кучер); — Регочемося, дуріємо, а чи маємо ж ми на це право, нещасні недоуки? (С. Васильченко); — Про що ти говориш? — А ти хіба не чув? ..Де ти ріс, такий незнайко? (В. Собко); — Пред'явіть документи? — А ти хто такий? — прикидаючись незнайком, запитав Дорош (Григорій Тютюнник). — Пор. неоте́са.
НЕОТЕ́СА розм. (некультурна, невихована, неосвічена людина); МУРЛО́ зневажл., лайл., МУРМИ́ЛО зневажл., лайл., МУДЬ зневажл., лайл., ХАМУ́ЛА заст. зневажл., лайл. (груба, некультурна людина). — І слава Богові, що пішов у москалі, а то б вона його і так покинула... Мужик! неотеса!.. (Панас Мирний); Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки (П. Загребельний); — Ну, сину, як маєш охоту, то я тебе в школу віддам.. — Ні, не хочу.. — О се ще... ціпов'яз! Родився мудьом (мудем) — мудьом і вмреш! — сказав Наум (М. Коцюбинський); — Чого ти на мене тикаєш? Я тобі не дам грошей за місяць. Ніяк не привчили цих хамул, як треба розмовлять з панами (І. Нечуй-Левицький). — Пор. неві́глас.
Значення в інших словниках
- невіглас — неві́глас іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- невіглас — див. НЕУК. Словник синонімів Караванського
- невіглас — див. неосвічений Словник синонімів Вусика
- невіглас — -а, ч. Неосвічена, незнаюча людина; неук. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невіглас — НЕВІ́ГЛАС, а, ч. Неосвічена, незнаюча, необізнана людина; неук. Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
- невіглас — Неві́глас, -са; -гласи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невіглас — НЕВІ́ГЛАС, а, ч. Неосвічена, незнаюча людина; неук. Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Досв. Словник української мови в 11 томах
- невіглас — Невіглас, -са м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431. Словник української мови Грінченка