невіглас
НЕВІ́ГЛАС, а, ч. Неосвічена, незнаюча людина; неук.
Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Досв., Гюлле, 1961, 102);
— Я став нездарою і невігласом.. Далі уміння розв’язати звичайну задачу з підручника алгебри я не сягну (Рибак, Час.., 1960, 42);
*У порівн. Йосифові відразу якось не сподобалося, як цей молокосос став повчати його, наче якогось невігласа (Вільде, Сестри.., 1958, 137);
// Уживається як лайливе слово.
[Олімпіада:] Піди ти та присмири отого невігласа Якова. З якої це причини він задумав святим хлібом у твар жбурляти? (Кроп., III, 1959, 321);
[Річард (дужим голосом):] Мовчіть! Мовчіть, злиденне кодло! Невігласи! Я сам іду од вас! (Л. Укр., III, 1952, 85);
— Щоб ти зів’яв був, невігласе, як ота морковочка зів’яла від твоїх .. рук! (Довж., Зач. Десна, 1957, 465).
Значення в інших словниках
- невіглас — неві́глас іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- невіглас — див. НЕУК. Словник синонімів Караванського
- невіглас — див. неосвічений Словник синонімів Вусика
- невіглас — -а, ч. Неосвічена, незнаюча людина; неук. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невіглас — НЕВІ́ГЛАС, а, ч. Неосвічена, незнаюча, необізнана людина; неук. Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
- невіглас — НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
- невіглас — Неві́глас, -са; -гласи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невіглас — Невіглас, -са м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431. Словник української мови Грінченка